Керівництво практикою
Керівництво виробничою практикою здійснюється викладачем випускової кафедри університету разом із виділеним для цієї мети керівником виробничої практики від підприємства або організації. У ролі керівників від бази практики рекомендується призначати висококваліфікованих фахівців, здатних здійснювати якісне керівництво виробничою практикою студентів.
Контролювання практики передбачає: контролювання трудової дисципліни, виконання програми практики. Підсумковий контроль проводиться у вигляді захисту звіту з практики.
Під час проходження виробничої практики студенти знайомляться з: історією підприємства (установи), його місцезнаходженням та значенням для регіону; територією підприємства (установи), розміщенням його основних виробничих споруд, будівель, приміщень; структурою підприємства (установи), основними підрозділами; структурою управління підприємства (установи); номенклатурою виготовлюваної продукції; загальною характеристикою підприємства (установи), основними споживачами його продукції; основними цілями і задачами, які стоять сьогодні перед підприємством (організацією); основними технологічними процесами та устаткуванням, звертаючи особливу увагу на прогресивне енергозберігаюче обладнання, гнучкі автоматизовані лінії, станки з програмним управлінням, робототехнічні комплекси, тощо; системами енергопостачання (паливо, електроенергія, теплоенергія, водопостачання, газопостачання, холодопостачання, постачання стиснутого повітря, тощо); системами виробництва енергоносіїв на підприємстві (установі, організації); каналізаційним господарством та його спорудами; системами освітлення виробничих приміщень та робочих місць (типи світильників, потужність ламп, схеми їх розміщення і т. ін.).
Студенти повинні детальніше ознайомитись із: роботою відділу головного енергетика (енергоменеджера), функціональними обов′язками його працівників; організацією робіт із енергозбереження на підприємстві (установі, організації); заходами щодо раціонального використання та економного споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР); енергетичним паспортом підприємства; програмою із енергозбереження, її техніко-економічною ефективністю; матеріалами внутрішнього аналізу діяльності підприємства щодо використання ПЕР; веденням нормативно-технічної документації; інструкціями з експлуатації устаткування, що споживає ПЕР; режимними картами, технологічними інструкціями; методикою розробки питомих норм споживання ПЕР; результатами експертного або енергетичного обстеження використання ПЕР на підприємстві; методиками з контролю та плануванню енерговитрат основними підрозділами підприємства.
Практиканти також повинні отримати інформацію про: стан обліку і споживання ПЕР на підприємстві (в установі); тарифи на енергію та витрати за її споживання; розподіл різних видів енергії між підрозділами підприємства, будівлями та технологічними процесами; встановлені галузеві нормативи витрат ПЕР; досягнуті питомі витрати ПЕР та норми витрат; дотримання пріоритетних вимог енергозбереження при здійсненні господарської діяльності; впровадження економічного механізму енергозбереження; систему енергетичного менеджменту, якщо вона є.
Необхідно звернути увагу, що матеріали, які зібрані студентами під час проходження виробничої практики, як правило, використовуються в подальшому під час виконання курсових, бакалаврських та магістерських робіт.
